Τα τεχνάσματα των φανατικών της λήθης
N. Lygeros
- Τι θέλετε από εμάς; - Τον ήλιο της δικαιοσύνης.
- Δεν υπάρχει.
- Μα γιατί;
- Δεν ανήκει στην πολιτική μας.
- Μα η ιστορία μας;
- Ποια ιστορία;
- Το παρελθόν μας!
- Υπάρχει μόνο το παρόν.
- Δώσαμε μάχες για να έχουμε ένα μέλλον...
- Οι ήττες εξασφαλίζουν μόνο το παρόν.
- Και οι θυσίες;
- Είστε θύματα της μνήμης!
- Η μνήμη δεν είναι η ανθρωπιά μας.
- Αυτό είναι το πρόβλημα. - Ποιο πρόβλημα;
- Εμείς θέλουμε μόνο άτομα.
- Δίχως παρελθόν, δίχως ιστορία, δίχως ανθρωπιά.
- Απολύτως.
- Δηλαδή δίχως μέλλον.
- Ακριβώς.
- Κι εμείς;
- Ποιοι εσείς;
- Εγώ που σας μιλώ.
- Δεν σας γνωρίζω.
- Δεν μ’ αναγνωρίζετε.
- Πώς να σας αναγνωρίσω αφού μόνο το παρόν υπάρχει.
- Ποιο είναι το αντικείμενο της έρευνάς σας;
- Η λήθη!
- Η λήθη; Δηλαδή;
- Η εξάπλωσή της.
- Ποιος είναι ο στόχος σας;
- Η ευτυχία.
- Δεν σας καταλαβαίνω.
- Η λήθη είναι ο μοναδικός τρόπος για να πετύχουμε τον στόχο μας.
- Η ευτυχία είναι αυτή που αγιάζει τη λήθη.
- Αυτό προσπαθώ να σας εξηγήσω.
- Άρα δεν υπάρχει τιμωρία μετά το έγκλημα.
- Όχι βέβαια. Αυτό μάς διδάσκει η ιστορία του παρόντος.
- Και το παρόν της ιστορίας.
Премудрості фанатиків забуття
Н. Лігерос
- Чого ви хочете від нас?
- Сонця правосуддя.
- Не існує.
- Але чому?
- Не належить до нашої політики.
- Але наша історія?
- Яка історія?
- Наше минуле!
- Існує тільки «тепер».
- Боролися за те, щоб мати майбутнє…
- Поразки забезпечують тільки «тепер».
- Жертви?
- Ви є жертви пам’яті!
- Пам’ять є нашою людяністю.
- Якраз це проблема.
- Яка проблема?
- Нам потрібні тільки особи.
- Без минулого, без історії, без людяності.
- Абсолютно.
- Тобто без майбутнього.
- Так.
- А ми?
- Хто ви?
- Я, що з вами говорю.
- Я вас не знаю.
- Ви мене не визнаєте.
- Як вас визнати, якщо існує тільки «тепер».
- Який предмет ваших досліджень?
- Забуття!
- Забуття? Тобто?
- Його поширення.
- Яка ваша мета?
- Щастя.
- Не розумію.
- Забуття - єдиний спосіб досягти мети.
- Щастя – те, що освячує забуття.
- Це намагаюся вам пояснити.
- Отже, немає покарання після злочину.
- Ні, звичайно. Цьому нас вчить історія «тепер».
- І «тепер» історії.
- Сонця правосуддя.
- Не існує.
- Але чому?
- Не належить до нашої політики.
- Але наша історія?
- Яка історія?
- Наше минуле!
- Існує тільки «тепер».
- Боролися за те, щоб мати майбутнє…
- Поразки забезпечують тільки «тепер».
- Жертви?
- Ви є жертви пам’яті!
- Пам’ять є нашою людяністю.
- Якраз це проблема.
- Яка проблема?
- Нам потрібні тільки особи.
- Без минулого, без історії, без людяності.
- Абсолютно.
- Тобто без майбутнього.
- Так.
- А ми?
- Хто ви?
- Я, що з вами говорю.
- Я вас не знаю.
- Ви мене не визнаєте.
- Як вас визнати, якщо існує тільки «тепер».
- Який предмет ваших досліджень?
- Забуття!
- Забуття? Тобто?
- Його поширення.
- Яка ваша мета?
- Щастя.
- Не розумію.
- Забуття - єдиний спосіб досягти мети.
- Щастя – те, що освячує забуття.
- Це намагаюся вам пояснити.
- Отже, немає покарання після злочину.
- Ні, звичайно. Цьому нас вчить історія «тепер».
- І «тепер» історії.