Η γενοκτονία των Ουκρανών και τα επιτεύγματα της ανθρωπιάς
Ν. Λυγερός
Στην Ελλάδα, η γενοκτονία των Ουκρανών είναι σχεδόν άγνωστη. Το Γολοντομόρ (Holodomor) δεν έχει ακουστεί ακόμα ούτε ως λέξη. Ενώ ήδη 17 χώρες έχουν αναγνωρίσει τη γενοκτονία των Ουκρανών ως έγκλημα κατά της ανθρωπότητας. Κατά κάποιο τρόπο θα μπορούσαμε να πούμε ότι για τα ελληνικά δεδομένα είναι μία πετυχημένη γενοκτονία εφόσον η κοινωνία την έχει ξεχάσει ή την αγνοεί. Αυτό, βέβαια, δεν σημαίνει ότι δεν υπάρχουν θύματα και δήμιοι. Αυτό δεν σημαίνει ότι δεν δολοφονήθηκαν αθώοι κι ότι δεν παλεύουν δίκαιοι για την αναγνώριση της γενοκτονίας του 1932-1933. Το μήνυμα της Άσβεστης Φλόγας είναι απλό: η Ουκρανία θυμάται, ο κόσμος αναγνωρίζει. Κι ο συμβολισμός της είναι απόλυτα κατανοητός. Ο σταυρωμένος Χριστός στην καρδιά της Παναγιάς εξηγεί τη γέννηση του θανάτου. Τα στάχυα σιταριού είναι μία αναφορά στον τεχνητό λιμό. Πολλοί από μας δεν ξέρουν τα αυτονόητα για αυτή την ανθρώπινη τραγωδία. Δεν έχει πια σημασία. Τώρα μπορούμε να μάθουμε τα πάντα. Έχουμε πρόσβαση στα μυστικά αρχεία της εποχής που εξηγούν το πλαίσιο και τα αίτια των σποραδικών μαρτυριών που είχαμε στο παρελθόν. Δεν υπάρχει πια η επιλογή της λήθης, μόνο της αδιαφορίας. Τα δεδομένα υπάρχουν και αποδεικνύουν τα τρομακτικά γεγονότα εκείνης της σοβιετικής περιόδου. Μπορούμε πλέον να δούμε άμεσα το μέγεθος της θυσίας, τη φρίκη του εγκλήματος. Ως Έλληνες ξέρουμε ακριβώς τι σημαίνει η λέξη γενοκτονία διότι ο λαός μας την έχει ζήσει στο πετσί του κι έχει πεθάνει πολλές φορές εξαιτίας της. Δεν υπάρχει ανάγκη να μας την εξηγήσουν. Πρέπει απλώς να μάθουμε την ξεχασμένη ιστορία της Ουκρανίας. Δεν μπορεί να μας ξαφνιάσει το γεγονός της άγνοιας. Η μεθοδολογία της γενοκτονίας είναι κατανοητή. Βασίζεται στην εξαφάνιση των ανθρώπων μετατρέποντάς τους σε κτήνη για να μπορούν τα κτήνη να τους κατασπαράζουν, αλλά και για την εξαφάνιση των αποδεικτικών στοιχείων. Έτσι οι επιζώντες δυσκολεύονται δυο φορές να αναδείξουν το μέγεθος της τραγωδίας και δίχως την ύπαρξη των δικαίων μπορούν να καταλήξουν στην αυτοκτονία όπως ο Primo Levi. Η Άσβεστη Φλόγα δεν συμβολίζει μόνο τη γενοκτονία μέσω της φωτιάς, αλλά και την αναγνώρισή της μέσω του φωτός. Ως Έλληνες δεν είμαστε υπεύθυνοι για τη γενοκτονία των Ουκρανών, αλλά ως πολίτες είμαστε υπεύθυνοι για τη γενοκτονία της μνήμης. Η γενοκτονία των Ουκρανών μάς αγγίζει μέσω της ανθρωπότητας και του χρόνου. Δεν πρέπει μόνο να μάθουμε, το πρέπον είναι να πράξουμε μέσω της μνήμης ως αντίσταση στο σύστημα της λήθης για την ανθρώπινη αξιοπρέπεια. Επιπλέον, κάθε γενοκτονία είναι ένα δίδαγμα, και όχι μόνο για τους δήμιους που αναζητούν την αποτελεσματικότητά της, αλλά και για τους δίκαιους που πολεμούν για τα ανθρώπινα δικαιώματα. Η γενοκτονία των Ουκρανών έχει μια σπουδαία συμβολή. Το ιδεολογικό της υπόβαθρο και οι γεωπολιτικές της προεκτάσεις εμπλούτισαν τα εργαλεία των δημίων. Κι η άγνοιά μας δεν μπορεί να μείνει ουδέτερη. Επαγωγικά φορτίζεται και μας μετατρέπει σε συνένοχους. Με την Άσβεστη Φλόγα, η μνήμη μας γίνεται επίτευγμα της ανθρωπιάς.
Genocide of the Ukrainians and achievements of humaneness
N. Lygeros
Translated from the Greek by Evi Charitidou
In Greece the genocide of the Ukrainians is almost unknown. Holodomor has not been heard not even as a word. Whereas 17 countries have already recognized the genocide of the Ukrainians as a crime against humanity. In a way we could say that as to Greek standards this has been a successful genocide, since society has either forgotten it or is indifferent to it. However, this does not mean that victims and executioners do not exist. This does not mean that innocent people were not murdered and that Just people do not struggle for recognizing the 1932-1933 genocide. The Unquenchable Flame’s message is simple: Ukraine recalls, the world recognizes. And its symbolism is absolutely comprehensible. The Crucified Christ in the Virgin Mary’s heart explains the death’s birth. Wheat cobs refer to the artificial famine. Many of us lack knowledge of what is evident regarding this human tragedy. It does not matter any longer. Now we may learn everything. We have access to that time’s secret archives explaining to us the framework and causes of having scattered testimonies in the past. Oblivion is no longer an option; only indifference is. Evidence exists and proves the horrible fact of that Soviet period. We may now directly face the magnitude of sacrifice and horror of crime. As Greeks we know exactly what the word ‘genocide’ means; because our people has experienced it in its guts and has many times died out of it. There is no need for us to have it explained. We just have to learn Ukraine’s forgotten history. The fact of being unaware cannot surprise us. Genocide’s methodology is comprehensible. It is based on the one hand upon extinguishing humans by transforming them into animals so that animals would devour them and on the other hand on vanishing proof. Thus, survivors find it twice as much difficult to display the tragedy’s seize and without the Justs’ existence they might end up in committing suicide, as Primo Levi did. Not only does the Unquenchable Flame symbolize genocide by fire, but also recognition by light. As Greeks we are not responsible for the Ukrainians’ genocide, but as citizens we are responsible for genocide of memory. The genocide of the Ukrainians touches us through humanity and time. We should not merely learn; what is due is to take action through memory as resistance towards the system of oblivion and in favor of human dignity. Moreover, each genocide is a lesson, and not only for executioners seeking for its efficiency, but also for the Justs fighting for human rights. The genocide of the Ukrainians bears an important contribution. Its ideological background and its geopolitical implications enriched executioners’ tools. And our unawareness cannot remain neutral. It is being inductively charged and turns us into accomplices. By the Unquenchable Flame our memory becomes an achievement of humaneness.
Геноцид украинцев и достижения человечества
Н. Лигерос
Перевод с греческого Кира Стамболиди
В Греции геноцид украинцев является почти неизвестным. Голодомор неизвестен даже как слово. Однако уже 17 стран признали Геноцид украинцев преступлением против человечества. По греческим меркам можно сказать, что этот геноцид полностью удался, так как общество о нём забыло, или просто игнорирует. Это, конечно, не означает, что нет жертв и палачей. Так как не означает, что не были убиты невиновные и что не борются справедливые за признание геноцида 1932-1933 гг. Призыв "Негасимого огня" очень прост: Украина помнит - мир признаёт. Его символизм вполне понятен. Распятый Христос в сердце Богоматери объясняет рождение смерти. Пшеничные колосья-ссылка на искусственный голод. Многие из нас не знают элементарного об этой человеческой трагедии. Но уже не имеет значения. Теперь мы можем узнать всё. У нас есть доступ к тайным архивам тех времен, которые объясняют нам мотивы и причины меняющихся показаний, которые мы имели в прошлом. Уже нет выбора забвения, только равнодушия. Эти данные существуют и подтверждают страшные факты в истории советского периода. Сейчас мы непосредственно можем оценить величину этой жертвы, ужас этого преступления. Как греки, мы очень хорошо понимаем значение слова геноцид, так как наш народ почувствовал это на своей коже и не раз умирал от него. Нет необходимости нам его объяснять. Надо лишь узнать забытую историю Украины. Нас не может удивить факт неизвестности. Методология геноцида понятна. Она основана на исчезновении людей путем преобразования их в животных, чтобы другие звери могли их растерзать, но так, чтобы не осталось подтверждающих доказательств. Таким образом выжившие, затрудняются дважды доказать размер трагедии и при отсутствии справедливых могут дойти до самоубийства, как в случае Primo Levi. "Негасимий огонь" символизирует не только геноцид через огонь, но и его признание через яркость пламени. Как греки, мы не являемся ответственными за геноцид украинцев, но как граждане мы ответственны за геноцид памяти. Геноцид украинцев прикосается к нам через человество и время. Мы должны не только узнать, мы должны действовать через память как сопротивление системе забвения за человеческое достоинство. Дополнительно, каждый геноцид является уроком, и не только для палачей, которые ищут его результативности, но и для справедливих, которые борются за человеческие права. Геноцид украинцев сделал огромный вклад. Его идеологическая основа и геополитическое продолжение обогатили инструментарий палачей. И наше незнание не может оставаться нейтральным. Цепной заряд накапливается и превращает нас в соучастников. С "Негасимым огнём" наша память становится достижением человечества.
Український ґеноцид та досягнення милосердя
Н. Лігерос
Переклад Г. Маслюк
В Греції український ґеноцид є майже невідомим. Голодомор невідомий навіть як слово. Але вже 17 країн визнали Ґеноцид українців злочином проти людства. За грецькими мірками можна сказати, що цей ґеноцид повністю вдався, так як про нього абсолютно забули, або просто нехтують. Це, безумовно, не означає, що не існують жертви і вбивці. Так як не означає, що не були замордовані невинні і що не борються люди з розвиненим почуттям справедливості за визнання Ґеноциду 1932-1933 рр. Заклик „Незгасимого вогню” є дуже простим: Україна пам’ятає – світ визнає. Його символізм є дуже зрозумілим. Розіп’ятий Христос в серці Богоматері возвіщає народження смерті. Пшеничні колоски наголошують, що Голод був штучним. Багато з нас не знають елементарного про цю людську трагедію. Але вже не має значення. Зараз ми можемо взнати все. Зараз ми маємо доступ до заборонених архівів тих часів, які пояснюють нам мотиви та причини мінливих свідчень, які ми мали в минулому. Вже немає вибору забуття, залишився тільки байдужості. Існуюючі дані підтверджують страхітливі факти в історії радянського періоду. Зараз ми безпосередньо можемо оцінити величину цієї жертви, жах цього злочину.
Як греки, ми дуже добре розуміємо значення слова ґеноцид, так як наш народ відчув це на своїй шкірі та не раз вмирав від нього. Немає потреби нам його пояснювати. Треба лише взнати про забуту історію України. Також не може нас здивувати факт невідомості. Методологія ґеноциду є зрозумілою. Вона базується на зникненні людей шляхом перетворення їх на тварин, щоб інші звірі могли їх розтерзати, але так, щоб не залишилося підтверджуючих доказів. Таким чином ті, що вижили, затрудняються двічі окреслити розмір трагедії і при відсутності справедливості можуть дойти до самогубства, як у випадку Primo Levi. „Незгасимий вогонь” символізує не тільки ґеноцид через вогонь, але і його визнання через яскравість полум’я.
Як греки, ми не є відповідальними за Ґеноцид українців, але як громадяни ми відповідальні за ґеноцид пам’яті. Український Ґеноцид зворушує нас людяністю в часі і просторі. Ми повинні не тільки пізнати, ми повинні діяти через пам’ять як опір системі забуття людської гідності. Додатково, кожний ґеноцид є уроком, і не тільки для катів, які шукають його результативності, але і для Справедливих, які борються за людські права. Ґеноцид українців зробив величезний вклад. Його ідеологічна основа та геополітичне продовження збагатили інструментарій катів. І наше незнання не може залишатися нейтральним. Ланцюговий заряд нагромаджується і перетворює нас в співучасників. З „Незгасимим вогнем” наша пам’ять стає досягненням милосердя.
